Cвіжими враженнями від семестру навчання в Університеті Петрошані (Румунія) в рамках програми академічної мобільності ЕРАЗМУС+ поділились наші студентки Соломія Гавришко та Юля Панасюк.
«Безперечно це був незабутній досвід. Самостійне життя закордоном, цікаве ненапружене навчання, подорожі та приємна компанія дозволили відчути смак студентського життя по-новому»
В новому семестрі не вагайтесь та долучайтесь й ви! Наш відділ міжнародного співробітництва зажди пропонує класні можливості навчання закордоном, практик, стажувань, наукових та освітніх візитів. Слідкуйте за анонсами та заходіть - м.Тернопіль, вул. Руська, 56, к.30
Про відділ - https://bit.ly/mizhnarodnyi-tntu
Вітання усім читачам! Хочемо поділитись своїм досвідом навчання по програмі Erasmus+. Отож, нам випала можливість навчатись впродовж семестру в Universitatea din Petrosani:
Що це за місце? University of Petrosani має давні і красиві традиції, будучи спадкоємцем Бухарестського Інституту гірництва. Перший навчальний рік в Петрошані розпочався 1957 - 1958 року. Лише деякі університети можуть пишатися такою історією.
Після 1990 року, з диверсифікацією галузей спеціалізації, Гірничий інститут Петрошані став Технічним університетом (1991), а потім University of Petrosani (1995). Беручи за основу міцну академічну традицію та престиж, випускники користуються здобутою освітою як вдома, так і за кордоном. Навчання здійснюється на всіх рівнях освіти. Підготовка спеціалістів проводиться на трьо х факультетах: гірничому факультеті, факультеті механіки та електротехніки та факультеті наук. Саме на першому з них ми проходили нашу програму навчання.
З початку нашого, трішки неочікуваного, приїзду нас люб’язно прийняли, забезпечили одразу житлом і супроводжували усюди де нам потрібно було допомогти. А допомагати було в чому, адже, як на мене, простіше було підписати договір з дияволом ніж з одним з румунських банків. До того ж, далеко не всі працівники могли надавати послуги англійською. А ще документи! Багато документів та довідок, а також намотаних кілометрів по сходах, що ведуть в університет (схоже, в першу чергу ми покращили не рівень англійської, а фізичну форму).
Через пару тижнів тяганини з документами ми нарешті змогли розпочати наше стажування. З початку ми особисто познайомились з викладачами наших предметів. Усі вони були привітні та люб’язні, але про їхні предмети далі. Здебільшого лекції та заняття проводились спеціально для нас двох. Але за нашої ініціативи ми відвідували і інші заняття, де влитись в процес нам допомагали більш юні студети. Так, хочу закцентувати увагу на віці – здобувачі освіти не цураються брати GAP-year, і не один, та вступати навіть у 45 (дехто приводить на лекції своїх дітей). Тож на фоні них, ми – які вступили в університет в свої 16, справляли враження надзвичайно старанних студенток.
Попит на навчання в цьому університеті досить великий. Студентам доступна велика кількість аудиторій, де можна наочно практикувати матеріал в безлічі комп’ютерних класів, лаботаротій та цілих цехах з різноматінтим обладнанням (доступ до який постійний), а також бенефіти статусу абітурієнта.
В цілому – все для студентів. От тільки ми були здивовані, що їх в університеті можна побачити не так вже й багато. Одні святкові канікули перетікають в інші, багато працюючих або просто невідповідальних студентів. Залишаються тільки найстаранніші. Також не можемо не згадати звичай відпочивати в п’ятницю. Оскільки викладач і студенти можуть домовлятись і модифікувати свій розклад – скорочувати робочий тиждень це звична справа.
А як щодо нашого розкладу? Хотіли б пожалітись наскільки завантаженими та напруженими були ці місяці, але ні. Більшість наших викладачів надали перевагу дати нам завдання на цілий семестр. Проте можемо виділити кілька з них:
Mining Consructions: по теорії це ближче до, такого рідного нам, Опору матеріалів на останніх семестрах. Неймовірні лабораторії в поєднані з неспішними дискусіями з викладачем залишили хороше враження, шкода, що ознайомитись зі всім програмним забезпеченням ми не встигли.
Technological Entrepreneurship: неймовірна, дружня та професійна викладачка чекала нас на кожній своїй парі. Ніякого зубріння та завчання, робота в команді та цікаві дискусії дозволили ефективно ловити матеріал на льоту і одразу практикувати, завдяки чому фінальний тест був, як то кажуть, на ізі.
Slope stability: нам випала честь навчатись в проректора університету та її асистентки. Наскільки це серйозно звучить, настільки ж відповідально нами і займались. Постійні домашні завдання, проекти та робота з софтом. Свого роду вузькоспеціалізована механіка. І, до речі, фінальний екзамен саме з цього предмету заставив нас понервувати найбільше.
В цілому, атмосфера в університеті не така вже й далека від нашого. Нас не здивувало те, що з початку сесії у всіх працюючих і сім’янинів раптом з’явився час навідатись до вишу. До речі, фінальне оцінювання з будь-якого предмету тут проводиться тільки у вигляді екзамену. А ще у студентів є можливість самими домовлятися з викладачем стосовно дати та часу проведення іспитів (головне в рамках трьох екзаменаційних тижнів).
Також, окрім нашого основного навчання, нас, як гостей, запрошували на різні збори та симпозіуми, які проходять тут частенько. Іноді нам щастило і деякі буклети були англійською.
А як щодо дозвілля? Що ж, у нас було багацько вільного часу. Простора кімната з власною ванною в гуртожитку була затишним місцем для проживання та відпочинку. А, окрім активностей, які пропонувало нам невеличке місто (басейн, теніс, прогулянки, пікніки), ми не відмовляли собі у подорожах - як самостійних, так і міжстуденських та університетських екскурсіях. Нам вдалось побувати в місцевій печері Boli, Деві, Альба-Юлії, руїнах замку, Брашові, парку динозаврів, замку Бран, та, звісно ж, Бухаресті.
Що можемо сказати в висновку: безперечно це був незабутній досвід. Самостійне життя закордоном, цікаве ненапружене навчання, подорожі та приємна компанія дозволили відчути смак студентського життя по-новому. Не пропустіть і ви, при нагоді скористатайтеся таким шансом!